В попередніх статтях ми говорили і про те, як підготуватися до моделі ООН; і про те, як покращити свої навички, аби стати кращим делегатом конференції, та навіть про те, як, маючи достатньо досвіду, влаштуватися на роботу до Організації.
Проте як добре ви знаєте історію її започаткування та її мету?
Попередником ООН була Ліга Націй, створена за схожих умов після Першої Світової війни, у 1919 році, Версальським договором з метою сприяння міжнародній співпраці та досягнення миру та стабільності.
Таким чином, 25 квітня 1945 року, коли Друга Світова наближалася до завершення, в Сан-Францизко відкрилася конференція з метою заснування вже самої Організації Об’єднаних Націй. В ній брали участь 282 делегата з 50 країн світу та 1,5 тисячі різноманітних радників та експертів. Вони зібралися, аби ухвалити Статут ООН, визначити її цілі, принципи, структуру та основи функціонування. Проект Статуту вже існував. Він був розроблений ще в 1944 році в Думбартон-Оксі. Проте цей проект був розроблений лише великими державами – США, СРСР, Великою Британією та Китаєм. Решта країн мала власні міркування стосовно нього. Не всі важливі питання були погоджені й між великими державами (зокрема, питання про застосування права вето). З цього та інших приводів велися гострі дебати, під час яких за 62 дня роботи до проекту Статуту було внесено 1200 поправок та доповнень. Найскладнішим виявилося питання про право вето. Малі країни виступили проти такої можливості, адже це було би порушенням рівноправності членів Організації. Велику роль зіграв ще й той факт, що СРСР взагалі вимагали право тотального вето, яке би поширювалися і на процедурні, і не на процедурні питання. На щастя, всі ці суперечливі моменти вдалося уладнати.
Таким чином, 25 червня 1945 року Статут ООН був ухвалений.
26 червня – підписаний всіма членами-фундаторами (50 на той момент).
Згодом до підписантів приєдналася й Польща, ставши 51-им членом.
Статут набрав чинності 24 жовтня того ж року, коли більшість підписантів (29 із 51) ратифікували його ( так, у 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням).
Усіма фундаторами він був ратифікований до 27 грудня 1945 року, а 10 січня 1946 року з відкриттям 1-ої Генеральної Асамблеї ООН почала функціонування.
Відповідно до Статуту, цілями Організації є підтримання міжнародного миру і безпеки, сприяння багатогалузевій міжнародній співпраці, повага до міжнародних прав та прав людини тощо.
Принципами Організації є суверенна рівність усіх її членів; утримання в міжнародних відносинах від загрози силою; надання ООН допомоги в будь-яких її діях, утримання від надання допомоги будь-яким державам, проти яких ООН застосовує дії превентивного або примусового характеру; забезпечення Організацією або державами, які не є її членами, дій відповідно до принципів ООН; невтручання ООН у справи, які за своєю сутністю належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.
Проте вже в перші повоєнні роки країни-союзники з Антигітлерівської коаліції США і СРСР стали опонентами.
Ця конфронтація мала згубний вплив на роботу всієї Організації, і зокрема найважливішого її комітету – Ради Безпеки.
Через Холодну війну за 10 років до Організації прийняли лише 10 нових членів. Американське домінування в ООН не сприяло входженню до неї країн з радянського боку, а СРСР, відповідно, застосовував своє право вето при прийнятті кандидатів з протилежного боку.
І аж в 1955 році, коли відбулося деяке послаблення умов Холодної війни, було досягнуто домовленості про прийняття 16 нових членів.
Владислава Смолінська