Prepare (2)_0

Як зробити підготовку до Моделі ООН кращою? 15 речей, які має підготувати кожен делегат

Коли я лише почав брати участь у моделях ООН, підготовка інформації була дуже нудним процесом. Я писав позицію країни в останню хвилину, роздруковував купу інформації з різних сайтів за день до конференції і якусь її частину встигав прочитати в автобусі. Дослідження було просто нудним моментом, який я мав займатися перед тим, як нарешті міг повеселитися.

Але згодом я зрозумів, що це не було мені на користь. Я не міг нормально дебатувати, адже я не володів фактами. Я боявся запропонувати будь-яку ідею, бо не був впевнений, чи комітет її випадково не прийняв раніше. А голови комітетів добре бачать, хто готувався, а хто ні. І саме через те, що я не готувався, мені було некомфортно.

Я знав, що якби я ретельно заздалегідь проводив дослідження, то я би міг більш впевнено виголошувати промови та більш активно брати участь в дебатах. Мені потрібен був якийсь спосіб підготовки, який би займав якомога менше часу, допомагав мені вивчити лише те, що мені потрібно, але при цьому, щоб я досить добре розбирався в цій інформації. Мені потрібно було так підготуватися, аби я почував себе комфортно, працюючи в комітеті.Prepare (2)_0

Мені потрібно було створити так звану папку зінформацією.

Пройшовши багато конференцій та комітетів, я почав цінувати якісно-організовані папки. Ось декілька причин чому:

  • Таким чином ти витрачаєш менше часу на дослідження. Створення такої папки, можливо, звучить досить трудомістким, та, насправді, вивчення інформації займає менше часу та сил, якщо вона добре організована. Різні корисні факти розкидані по різноманітним джерелам: книжкам та інтернет-ресурсам. І якщо ти будеш намагатися просто перечитати всі ці ресурси, ти витратиш більше часу, аніж якби це все було зібрано в якомусь одному місці.
  • З часом дослідження буде займати ще менше часу. Коли я склав разом декілька своїх папок, я зрозумів, що кожного разу я звертався до одних й тих самих ресурсів. В результаті я просто роздруковував всю потрібну інформацію, складав її в папку і тоді перечитував її. А так як я вирішив спеціалізуватися постійно в одних й тих самих комітетах, я міг просто з часом дещо вдосконалювати свої папки.
  • Папки корисні не лише інформацією, яка в них знаходиться. Дуже добре, коли для роботи в комітеті в тебе підготовлена інформація, до якої ти можеш звернутися. Але, окрім цього, те що ти підготував таку добре-зорганізовану папку показує голові та іншим делегатам, що ти серйозно відносишся до самої конференції. Але будь обережним, бо, можливо, що ти хотів би, аби тебе сприймали інакше в комітеті.

Я організовував свої папки, починаючи з «загальної картини»: конференція, комітет, країна; далі я переходив на такі деталі, як теми, стратегії та вирішення. Іншими словами, я структурував свій підхід до підготовки. Використання такої структури полегшило мені підготовку, тому що я тепер знав, що шукати, і використовував це на кожній наступній конференції.

Використовуючи таку структури, є 15 речей, які кожен делегат має включити до своєї папки:

  1. Політика нагород. Якщо ти намагаєшся виграти нагороду, тоді ти маєш знати, якими є цінності конференції, та що очікує голова твого комітету.
  2. Правила процедури. Правила показують, як буде працювати комітет, що ти можеш робити, а що – ні. Вони відрізняються для кожної конференції: і не тільки самі по собі, а й те, як вони будуть застосовуватися.

Комітет

  1. Веб-сайт справжнього комітету ООН, в якому ти будеш працювати на Моделі. Метою комітету є прийняття резолюції, яка залежить від повноважень комітету. Ти маєш розуміти мандат свого комітету (чому його створили), повноваження, його місце в ООН та загалом міжнародній спільноті, а також знати членів свого комітету.
  2. Устав ООН. Якщо ти потрапив в ГА, ЕКОСОР або в Раду Безпеки, то джерелом влади твого комітету є Устав ООН. Якщо ти потрапив в регіональну організацію, як НАТО, все одно знаходишся під впливом Уставу, особливо, Розділом VІІ, який стосується міжнародної безпеки, та Розділом VІІ, який стосується міжнародних угод.
  3. Інформація від ЦРУ. Всі учасники МООН шукають інформацію по своїй країні. Тобі потрібно знати, де знаходиться твоя країна, її сусідів, розмір населення, тип управління, тип економіки, партнерів по торгівлі, та міжнародні організації, членом яких вона є. Бути представником країни і не знати по ній даної інформації – це досить дивно.
  4. Вікіпедія. Інформація по історії твоєї країни та її недавні конфлікти. Також там ти знайдеш статті на твою тему. Можливо, в Вікіпедії написано не так точно, як в різних друкованих виданнях, проте ти ж не складаєш документ, ти береш участь в Моделі ООН.

UN_Members_Flags

Теми

  1. Вказівки по роботі. Ти, інший делегат або голова стовідсотково звернуться до вказівок по роботі конференції. Те, що там вказав голова – те, на чому він сфокусується в роботі комітету. Використай ці знання, аби створити промови та окремі речення, за допомогою яких ти зможеш привернути увагу голови.
  2. Новини. Тобі варто знати всі останні новини по твоїй темі так само, як свою країну. Найпростіше зайти в Google чи, наприклад, Yahoo новини та надрукувати собі заголовки. Окрім цього є також багато інших сервісів новинних фідів, до яких зручно звертатися.
  3. Резолюції, угоди та конвенції. До того як ти зможеш вносити певні пропозиції щодо змін по певним питанням, ти маєш дізнатися, що вже було зроблено з цього приводу. Ти можещ знайти останні резолюції ООН в документаційному центрі ООН. Коли ти знайшов найостаннішу резолюцію,

Стратегії

  1. Промови та прес-релізи. Так чином встановлюється політика. Звертайся до промов та прес-релізів людей з виконавчої гілки влади твоєї країни (Президент, Прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ, посли). Законодавці та судді можуть казати й щось інше, проте, як представник своєї країни, ти працюєш на голову держави/голову уряду. Почни з веб-сайту Міністерства закордонних справ твоєї країни.
  2. Запис голосування. Дії говорять гучніше за слова. Якщо лідери твоєї країни чітко не висловлювали своєї політики щодо твого питання, ти можеш звернутися до їх участі в голосуваннях щодо попередніх резолюцій, угод та конвенцій. Зверни увагу на те, що недавні промови можуть вказати на можливо існуючі зміни в стратегії голосування твоєї країни, особливо, якщо уряд зазнав зміни управління. Тим не менш, ти маєш знати хоча б попередню політику своєї держави з приводу даного питання як для себе, так і в тому разі, якщо хтось запитає.

Рішення

  1. Блоги та статті фрілансерів. Така подача інформації може бути дещо суб’єктивною, проте це не заважає їй наштовхнути тебе на певні ідеї, які ти зможеш запропонувати в своєму комітеті з метою подальшого використання в написанні резолюції. Можна почати з таких великих видань, як New York Times чи Wall Street Journal, але не забувай й про звичайні блоги. Будь підготовлений до того, що ти потрапиш на дещо упереджену інформацію та пам’ятай про те, що ці ідеї повинні узгоджуватися з політикою твоєї держави.
  2. Мозкові центри. Є різні аналітичні центри, роботою яких є рішення проблем, які можуть бути на порядку денному твого комітету. Вони можуть бути прекрасною основою для культивування різний ідей та пропозицій.
  3. Університетські матеріали. Така інформація є занадто глибокою для Моделі ООН, проте вона, ймовірно, найбільш точна, яку ти можеш знайти онлайн. Не витрачай багато часу, аби підготуватися так, як ти готуєшся до пар; шукай такі факти, які знадобляться тобі для роботи в комітеті.
  4. Твої ідеї. Вклади в свою папку позицію своєї країни, заготовки, нотатки, думки, а також чистий папір – паперу, підготовленого організаторами, може не вистачити на нотування та підготовку проектів резолюцій. Ти можеш вивчити всі ресурси, які хочеш, але це не матиме значення, якщо ти не зведеш всю цю купу інформації в ідеї та не донесеш їх до делегатів.

 

джерело – http://bestdelegate.com/mun-research-made-easy-15-things-every-delegate-should-have-in-their-research-binder/

переклад – Владислава Смолінська

Posted in Модель ООН and tagged , , .